Шкільне навчання завжди супроводжується підвищеним рівнем тривожності у дітей, що спровоковане навчальним перевантаженням учнів, шкільною дезадаптацією, перевтомою, внутрішнім конфліктом, емоційною вразливістю, завищеними вимогами до учнів, негнучкою, догматичною системою навчання.

Саме цій проблемі було присвячене засідання методичного об’эднання практичних психологів , яке відбулося 19 листопада 2015 року на базі  РБДТ.

Відкрила методоб’єднання методист Іршавського відділу освіти МатікоТ.Т., яка познайомила присутніх  з методичними рекомендаціями щодо взаємодії педагогічних працівників навчальних закладів з іншими органами , службами щодо захисту прав дітей. Зокрема, вона наголосила, що практичні психологи не повинні чекати, коли до них звернуться за допомогою, а самі приходити з порадами, рекомендація чи простою розмовою. Адже, зараз багато дітей  потребують взаємопрозуміння та толерантного ставлення як з боку однолітків, батьків та вчителів.

Продовжила  роботу методичного об’єднання  Шанта Т.В., практичний психолог Лозянської ЗОШ І-ІІ ст.., яка познайомила присутніх з видами учнівської тривожності, формами її прояву та надала рекомендації для роботи з тривожними дітьми.

Професія психолога та педагога належить до роботи у системі «людина-людина», надання підтримки та допомоги. Ці дві професії найбільш витратні в плані психічної енергії – тобто ризик отримання стресу дуже великий

Крім того, у кризовий період будь-яка професія викликає тривогу, якщо людина не бачить перед собою перспективу (переселенці, люди, які змінюють професію і знаходяться у постійному стані тривоги)

Як собі допомогти?

 В цьому психологи спробувалися  розібратися на практичному занятті « Подолання тривожності та стресів у повсякденному житті”, яке підготувала і провела практичнй психолог Арданівської ЗОШ І-ІІ ст. Стинич В.І.

Підсумувала роботу методичного об’днання О.А.Попфалуші, керівник районного методоб’єднання практичних психологів ЗНЗ, яка сказала , що досвід роботи щодо подолання дитячої тривожності – це досвід, який вимагає відкритості. Ми не можемо навчитися працювати з тривогою під час соціально-політичної кризи по книжках або посібниках, але ми можемо співвідносити своє переживання досвіду з тим, як це було в інших, знаходячи, можливо, додаткову точку опори в осмисленні того, що відбувається, в обміні досвідом з колегами. Тому саме засідання методичних об’єднань в даний час є місцем, де обговорюються всі плюси і мінуси  в цьому напрямку і обираються ті шляхи , які можуть бути найкориснішими в сучасній кризовій ситуації щодо роботи з дитячою тривожністю.