24 листопада 2016 року на базі РБДТ відбулося засідання практичних психологів загальноосвітніх навчальних закладів на тему «Психологічна просвіта як складова  превентивної діяльності практичних психологів».

Відкрила методоб*єднання методист Іршавського відділу освіти МатікоТ.Т., яка  наголосила на тому , що психологічна просвіта – це один із найважливіших мотодів у роботі практичних психологів . Це найперше прилучення педколективу, учнів і їхніх батьків до психологічних знань. Важливого значення в цьому набуває профілактична робота, зорієнтована на запобігання розвиткові в учнів різних форм девіантної поведінки й наркозалежності. Серед шляхів роботи зі школярами тут особливо продуктивними є своєчасне виявляння осіб "зони ризику" й організація для них спеціальних занять із застосуванням активних методів соціально-психологічної підтримки.

Продовжила виступ  практичний психолог Білківської ЗОШ І-ІІІ ст Жупанин Єріка Олександрівна, яка детально ознайомила присутніх з превентивним напрямком просвітницької роботи шкільного психолога. Реалізація даного напряму діяльності психологічної служби передбачає роботу з попередження несприятливих умов у розвитку особистості, групи. Специфіка превентивної роботи полягає в тому, що вона починається тоді, коли ще немає особливих складностей у розвитку дитини чи колективу. Психолог, вивчаючи умови індивідуального розвитку особистості, соціально-психологічні зміни у житті мікро- та макросоціуму, прогнозує можливість появи тих чи інших ускладнень і проводить попереджувальну роботу.  Превентивний напрямок передбачає роботу з педколективом з профілактики несприятливого психічного клімату, перевтоми і стресів, синдрому професійного вигорання. В рамках превентивного напрямку передбачено консультування з батьками і вчителями, тренінги, релаксаційні техніки. 

Практичний психолог Великораковецької ЗОШ І-ІІІ ст, Поп Оксана Омелянівна, зачепила у своєму виступі таку важливу на сьогодні тему як явище булінгу у школі.   Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування.

Булінгом називається агресія одних дітей стосовно інших, коли наявні нерівність сил агресора та жертви, агресія має тенденцію повторюватися.  За формою булінг є фізичний, психологічний, соціальний, сексуальний та кібербулінг.  Прикладами фізичного булінгу – найбільш помітного, однак, який складає менше третини випадків булінгу є: побиття учня або його штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, ляпаси, пошкодження та знищення одягу, особистих речей жертви, а також погляди, жести, образливі рухи тіла та міміки обличчя. Словесні образи, погрози, ворожі насміхання або жарти, принизливі обзивання, використання прізвиськ, жорстока критика, висміювання, агресивні зауваження, записки з погрозами застосування насилля, поширення неправдивих обвинувачень, ворожих чуток та пліток – належать до психологічного виду булінгу. Соціальний ж вид булінгу, проявляється в систематичному приниженні почуття гідності потерпілого шляхом ігнорування, ізоляції, уникненні, соціальному виключенні, відмові від спілкування, маніпуляціях, залякуванні, шантажі, поширенні записок, пліток або написів про жертву так, щоб вона це помітила.

Саме тому практичні психологи повинні докласити максимум зусиль для ознайомлення вчителів та батьків з цим явищем, проводити попереджувальну роботу в учнівських колетивах та підтримувати жертв булігу , допомагати вийти із неприємних ситуацій.

Завершила методоб*єднання практичний психолог Луківської ЗОШ І-ІІ ст, голова  МО, Попфалуші Олеся Андріївна, яка також наголосила на важливості розглянутої теми, зокрема явища булінгу та надала рекомендації для використання в роботі з педагогами, батьками та учнями.